Складна і суперечлива наша історія. Непросто жило­ся українцям як із східними, так і західними сусідами. Було різне. У 1939 році за сумнозвісним пактом Молотова-Ріббентропа, майже в одну мить, на зміну польській владі в Острог прийшла радянська. Мало хто у часи панування ко­муністичної ідеології згадував, що трапилось з пересічними поляками, військовими, службовцями, які опинились на ра­дянській території. Тоді, за рішенням Центрального Коміте­ту ВКП(б) від 5 березня 1940 р. війська НКВС весною того ж року у Кагині, Харкові, Твері, Биківні та інших містах знищи­ли близько 22 тисячі польських офіцерів, поліцейських і на­віть лісників - вчинивши жорстокий злочин проти людства.

У неділю, 25 квітня, у рамках вшанування жертв злочинів НКВС біля Острозького костелу було посаджено два "дуби пам'яті" на честь колишніх жителів Острога Станіслава-Людвіка Жураковського і Конрада Шепельського, яких жор­стоко вбили у катинському лісі.

«Дуб пам'яті" в честь Станіслава-Людвіка Жураковсько­го спільно посадили міський голова Тарас Пустовіт та Гене­ральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік, який спеціально прибув для цього до нашого міста разом із супроводжуючими. "Дуб пам'яті" в честь Конрада Шепельського посадили голова Товариства польської куль­тури Острожчини Володимир Філяровський та парох римо-католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі о. канонік Вітольд-Йосиф Ковалів, який зразу ж освятив поса­джені деревця і встановлені пам'ятні таблиці. На урочистос­тях були присутні також секретар міської ради Микола Добровольський, голова Польського товариства у Луцьку Ва­лентин Ваколюк, члени римо-католицької парафії.

Потім була відправлена заупокійна Свята Меса за всіх жертв катинського та інших злочинів, пов'язаних з Острогом, бо в "Острозькому катинському списку" є ще кілька десятків осіб - польських офіцерів, поліцейських і лісників з Острога та околиць. Присутні також молилися за загиблих під Смоленськом - польського Президента Леха Качинського та супроводжуючих його осіб.

- "Катинь - пам'ятаємо" - це вельми вагоме послан­ня не тільки до польського народу, - говорить парох римо католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі о. канонік Вітольд-Йосиф Ковалів. - У катинському списку є не тільки поляки, а й українці, білоруси, євреї, татари і, на­віть, грузини. У Катині був замордований останній довоєн­ний бургомістер Острога Станіслав-Людвік Жураковський. У Биківні біля Києва був убитий український сенатор польського сенату (верхня палата парламенту) Інокентій Гловацький  з Острога.

Встановлено, що Станіслав-Людвік Жураковській народився 5 травня 1886 р. в Житніках біля Києва. Він був офіцером запасу Війська Польського, останнім бургоміст­ром Острога з 1934 до вересня 1939 року. Замордований  НКВС у квітні 1940 р. в Катині.

Конрад Шепельський уродженець нашого міста. Наро­дився він 14 січня 1896 року. За професією був лікарем, здо­був звання доктора медичних наук, мав військове звання по­ручник Війська Польського.

Не лишнім буде згадати, що наше місто було материнським гарнізоном батальйону Корпусу Охорони Пограниччя "Остріг" та 19 Полку Волинських Уланів ім. генерала Едмунда Ружицького. 17 вересня 1939 року Острог зайняли радянські війська. Прізвища острозьких офіцерів, поліцейських і лісників, котрі потрапили до совєтських таборів, полонених, і до цього часу мало відомі. Навіть тут, в Острозі, де вони жили і працювали. Жертви польських офіцерів 19 Пол­ку Волинських Ула­нів ім. генерала Едмунда Ружицького та батальйону Корпусу Охорони Пограниччя "Остріг", поліцей­ських з Острога і навколишніх сіл є частиною великої "Голгофи Сходу". 10 квітня 2010 р. до жертв 1940 р. була додана нова - внаслідок катастро­фи літака Президента Республіки Польща Леха Качинського під Смолен­ськом..

Надворі XXI століття. Вся прогресивна громадськість засудила злочи­ни як фашистського, так і комуністичного режимів. Україна встановила дружні відносини зі своїми східними і західними сусідами. Острог має два міста-побратими у Польщі. Віриться, що вже ніколи на нашій землі не буде кровопролить за національною, релігійною чи будь-якою іншою ознакою. Два "дуби пам'яті" посаджені 25 квітня , навіть через сотню літ будуть не тільки нагадувати про жорстокий злочин, але й символізуватимуть на­віки дружбу між двома народами, нагадуватимуть нинішнім і майбутнім поколінням, що людське життя - найбільша цінність на Землі і ніхто не має права на нього посягати.